Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 904/8586/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівКочерової Н.О. Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 11.02.2015у справі господарського суду№ 904/8586/14 Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_4доПриватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"провизнання недійсним правочинуза участю представників:

від позивача - ОСОБА_5

від відповідача - Сидоренко А.А., Гетьман І.Г.

від третьої особи - Мухін В.О., Житарєв Є.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014 у справі № 904/8586/14 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 (Позивач) відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Позивача. Визнано недійсним договір новації № 1 від 23.06.2014 з моменту вчинення. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 609 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.03.2015 Третьою особою надані додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" посилається на норми статті 92 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Від Відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015.

Колегією суддів задоволено клопотання ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про здійснення фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (боржник) укладено договір новації № 1.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору, зобов'язання, яке виникає між сторонами на підставі цього правочину, замінює собою зобов'язання, що виникло між сторонами за договорами позики № 3 від 12.03.2014, № 4 від 26.03.2014, № 5 від 02.04.2014, № 6 від 08.04.2014, № 7 від 18.04.2014 (первісні договори), які укладені між ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (позикодавець) в особі голови правління Дубіни Ю.І., що діє на підставі Статуту, та ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (позичальник), в особі директора ОСОБА_14, що діє на підставі Статуту. Згідно первісних договорів позики боржник зобов'язаний повернути надану йому позику в розмірі 480 000,00 грн. до 12.06.2014, 500 000,00 грн. до 30.06.2014, 401 000,00 грн. до 02.07.2014, 810 000,00 грн. до 08.07.2014, 500 000,00 грн. до 18.06.2014.

Пунктом 1.3 договору новації передбачено, що сума зобов'язання боржника за первісними договорами складає 2 691 000,00 грн.

У пунктах 1.4, 1.5 договору новації встановлено, що зобов'язання сторін, що виникли з первісних договорів, з набранням чинності цим договором - припиняються. Зобов'язання боржника за первісними договорами замінюються на зобов'язання надати кредитору такі послуги: надати креслення, технічні умови виробництва екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих, надати консультації з питань експортних поставок екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих контрагентам-покупцям, що є нерезидентами України, а також, контактні дані покупців цієї продукції, які має боржник на умовах установлених цим договором.

Згідно з пунктами 1.7, 1.8 договору новації, ціна послуг за ним становить 2 691 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оплатою кредитором ціни послуг вважається сума зобов'язання боржника, зазначена в пункті 1.3. договору новації.

Відповідно до пункту 2.2 договору новації факт надання боржником послуг кредитору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору новації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні спірного договору ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" являлось особою, заінтересованою у вчиненні правочину. Після ухвалення Правлінням товариства 23.06.2014 рішення про укладення спірного договору, ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" протягом 3 днів з моменту виникнення в нього заінтересованості повинне було проінформувати виконавчий орган та Наглядову раду ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та розглянути питання погодження даного правочину на засіданні Наглядової ради ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Даний правочин не було погоджено ні членами Наглядової ради, ні Загальними зборами ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", тобто порушено порядок погодження та укладення правочину, у вчиненні якого є заінтересованість.

Судом першої інстанції відмовлено Позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що договір новації № 1 від 23.06.2014 не суперечить цивільному законодавству, можливість його укладення передбачена статтею 604 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 9.8 Статуту ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" до компетенції Голови правління Товариства зокрема, відноситься: на свій розсуд без погодження укладання наступних правочинів та договорів від імені товариства: господарських, цивільно-правових договорів та фінансових договорів, а саме: договорів поруки, застави, гарантії, уступки права вимоги, переведення боргу, позики, тощо; без довіреності представляти інтереси Товариства в установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності та вчиняти від його імені юридичні дії.

Оспорюваний правочин вчинений у письмовій формі та підписаний повноважними представниками сторін.

Факт настання правових наслідків підтверджується підписанням акта приймання передачі послуг від 03.07.2014 до договору новації № 1 від 23.06.2014. Також стороною за договором ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" сплачені до бюджету всі податки за здійсненим правочином, що підтверджує податкова накладна № 1 від 03.07.2014, платіжне доручення № 254 від 26.08.2014 на суму 125 000,00 грн., платіжне доручення № 265 від 29.08.2014 на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення № 284 від 10.09.2014 на суму 26 682,00 грн., платіжне доручення № 267 від 05.09.2014 на суму 23 000,00 грн., платіжне доручення № 264 від 19.09.2014 на суму 40 000,00 грн. ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" сплачено податків на загальну суму 264 682,00 грн. Крім того, послуги, які надані за договором новації № 1 від 23.06.2014 одержані ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" згідно із актом приймання-передачі послуг від 03.07.2014 та вжиті товариством, повернути неможливо.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не довів обґрунтованість своєї позиції щодо визнання оспорюваного правочину недійсним.

Апеляційний господарський суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував рішення та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги позивача.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбаває майно; бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Пунктом 10.7. Статуту передбачено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину придбаває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Відповідно до пункту 10.8 Статуту виконавчий орган Товариства протягом 5 днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, зобов'язаний надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких Товариство заінтересоване.

Наглядова рада протягом 5 днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Товариства, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори. Якщо заінтересована особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.

Матеріалами справи підтверджений факт знаходження директора ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_14 та члена Наглядової ради ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_13 у родинних стосунках (рідні брати) та підтверджено належність ОСОБА_13 частки статутного капіталу ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" в розмірі 50%.

Докази погодження оспорюваного правочину членами Наглядової Ради або Загальними зборами ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" відсутні.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що в даному випадку у голови Правління ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" Дубіна Ю.І. були відсутні повноваження діяти самостійно з приводу укладення договору новації № 1 від 23.06.2014 без відповідного схвалення Наглядовою радою чи/або Загальними зборами товариства.

Згідно з частиною 1 статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства", правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 зазначеного вище закону, може бути визнано недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів від 12.08.2014, позивач є акціонером ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та володіє 5 353 990 цінних паперів, що становить 32,2530% статутного капіталу. Позивач просить визнати недійсним договір новації як такий, що порушує його корпоративні права, внаслідок збитковості оспорюваного договору, що унеможливлює отримання дивідендів з чистого прибутку, що підтверджено Звітом про фінансові результати за 2014.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та вчинений з порушенням норм частини 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 10 Статуту товариства. Вказане є порушенням корпоративних прав Позивача.

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що господарський суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 904/8586/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Кочерова

І. Плюшко